В Україні триває президентська виборча гонка. У ЦВК подали документи з десяток кандидатів. Однак лідери соцопитувань не поспішають із цим. Хто як стартував, кому не вистачає електоральної привабливості, у скільки обійдуться вибори і чому російські політтехнологи не зароблять на цій кампанії, розповідає політолог Володимир Фесенко.
Як можемо оцінити старт кандидатів, які в опитуваннях входять до першої п'ятірки?
Петро Порошенко заявить про висування у другій половині січня. Головна подія для нього — отримання автокефалії Православної церкви України - відбулася. Тему томосу буде використовувати по-максимуму у передвиборчій кампанії.
Але Петру Олексійовичу буде важко боротися з кількома проблемами. Це великий антирейтинг, який за останні місяці не міняється - близько 50 відсотків і ріст ціни на газ. Все, що може дати томос, можуть з'їсти тарифні проблеми.
Юлія Тимошенко лідирує в кампанії, раніше за всіх почала її й утримує першу позицію. Має найбільші шанси на перемогу. Не тільки через рейтинги, але і досвід, організаційні ресурси. За останнім показником вона з Порошенком випереджають решту на голову. Висуватиметься на масовому дійстві, приблизно коли й Петро Порошенко, скоріше за все з підтримкою деяких партій. Можливо, презентує проект суспільного договору чи нової конституції, як одні з "фішок" кампанії.
Тимошенко висуватимуться приблизно коли й Порошенко
Володимир Зеленський став одним із головних ньюзмейкерів після новорічного виступу на "1+1". Це не була ініціатива лідера "95 кварталу", а привіт від Коломойського Порошенкові. А спільне написання програми - швидше комунікаційний проект для створення зворотнього зв'язку з прихильниками. І схоже по реакції, це теж спрацювало.
У Анатолія Гриценка з осені простежується застій у кампанії. Рейтинги не тільки не зростають, а й просіли. Вони такі ж, як у Порошенка і Бойка. Шанси на вихід у другий тур зберігаються. Все залежить від ефективної кампанії. Зараз у Анатолій Степановича із цим проблеми. Сигнал виборцеві — слабкий. Гриценко менше за інших присутній на телебаченні, в рекламі. Тому менш помітний. До того ж немає динаміки у подачі цього сигналу, різноманітності. Екс-міністру оборони бракує емоцій, якоїсь "родзинки". Йому потрібно оновити кампанію, інакше втратить шанси на вихід у другий тур.
Юрій Бойко розраховує на російськомовний електорат - колишніх виборців Партії регіонів. Але для них він так і не став єдиним. Ключова ставка робилася на це. "Опоблок" висуває Вілкула, ще й Мураєв з'явився. Вони забирають частину голосів. Як, до речі, і Зеленський. У Бойка не простежується позитивної динаміки. Те, що Рабінович підтримав його кандидатуру, додало лише декілька відсотків і не зробило його одним із головним фаворитів.
Хто із претендентів найбільш креативний?
Поки що Зеленський. Але креативність не завжди працює у плюс. Іноді треба не переграти. Часто консервативна кампанія є більш ефективною.
Та сама Тимошенко на початку намагалася креативити, але в останні місяці діє більш обережно. Зрозуміла, що краще зберегти свого традиційного виборця. За розширення електорального поля боротиметься перед другим туром.
Хто найхаризматичніший?
Тимошенко. Нехай не така яскрава, як 10 років тому, але харизма у неї лишається. Своя харизма є у Порошенка, хоча зараз вона далеко не та, якою була у 2014-му. Зараз переважає критична хвиля у ставленні до нього — це наслідок проблем із рівнем життя у більшості людей. Тим не менше він зберігає міцне електоральне ядро.
Безумовно харизма є і у Зеленського. Завдяки їй має рейтинг. Зеленський створив міф у серіалі "Слуга народу", який потужно працює. Мовляв, президентом може стати людина з народу. Ніби-то меми і банальні речі. Але сама ідея, коли проста людина завдяки протестним настроям може стати президентом, що до влади має прийти не політик, користується попитом. Зеленський зміг конвертувати творчу харизму у свій політичний імідж.
Гриценкові і Бойку харизми не вистачає. Обоє флегматичні, сухі.
Гриценкові не вистачає харизми
Бойко сприймається, як копія Януковича. Такий собі начальник, відлуння того, що було.
Анатолій Гриценко знайшов свій образ. Полковник — суворий, чесний. Його прихильники у це вірять. Натякає, що може бути сильною рукою. Але у цьому образі є обмеження. Середній бізнес його не сприймає. Підприємці по-різному реагують на Тимошенко, Порошенка, Вакарчука, але реагують. Гриценко ж у них не викликає ніяких емоцій. Проблема комунікації з електоратом, суттєво обмежують потенціал цього політика. Хоча задатки є непогані — компетентність, досвід.
Чого бракує Порошенкові чи Тимошенко?
Обом не вистачає новизни. Їх сприймають, як діячів з минулого.
Що стане запорукою успіху в цій кампанії?
Хто зможе краще достукатися до свого виборця, а не до всіх. Друге - знайти хвилю суспільних настроїв і осідлати її. Тимошенко таку знайшла - невдоволення тарифною політикою. Вважає її головною. У Зеленського - хвиля невдоволення всіма політиками, недовіри до всіх - що у владі, що в опозиції.
Як працюють штаби - тільки столиця чи йде активна робота в областях?
Турне регіонами зробили майже всі ключові гравці. Але потужні обласні структури мають лише "Батьківщина" і БПП. У частині регіонів свої структури має Бойко. У решти із цим проблеми.
Чи запрошують у команди іноземних політтехнологів?
Масштабного залучення немає. Ходили чутки, що американських політтехнологів запрошують у штабі Бойка.
Президент має давню політетхнологічну команду. Якщо і працюватиме хтось зі США, то у соцмережах, із цільовими групами. Там можуть виявитися корисними.
Але після скандалу з Манафортом більшість американських політтехнологів остерігаються діяти в Україні.
На цих виборах не буде російських політтехнологів. Якщо і будуть, то дуже шифровано — в онлайн-режимі. У того ж Бойка. Враховуючи зв'язки Віктора Медведчука з росіянами.
Скільки коштує робота іноземців?
Такі дані, як правило, не розголошуються.
У проектах Манафорта йшлося про мільйони доларів. Послуги лобістів із США обходяться від десятків до у декількох сотень тисяч доларів.
Треба розуміти, що зараз українська економіка не в найкращому стані. Фінансові ресурси на кампанію обмежені.
Фінансові ресурси на кампанію обмежені
Фаворити цієї кампанії відмовилися від послуг деяких російських політтехнологів, які давно працюють на Заході. Ті пропонували їм свої послуги і просили декілька мільйонів доларів. Відмовляються, бо дорого і не гарантує ефективності.
Скільки треба буде витратити кандидату на кампанію до першого туру?
Навколо цієї теми ходить багато міфів. Що це обходиться у сотні мільйонів доларів. Такі цифри не відповідають дійсності. У середньому — це понад 100 мільйонів доларів.
Чому неможливо порахувати абсолютно точно? Тому що значна частина витрат, особливо на місцях, наприклад небюджетні виплати членам комісій, реклама, можуть проплачуватися політиками або бізнесменами, які підтримують кандидата.
Є офіційний виборчий фонд, з якого платитимуть за телевізійну, вуличну рекламу. А є неофіційний — на різноманітні гонорари тим, хто працює у штабах.
Джерело: | Теги: Тимошенко, Зеленський, Порошенко
