Справи проти топ-корупціонерів складно вести в судах, які мають 600-700 справ.
Про це очільник Національного антикорупційного бюро Артем Ситник.
"Справа по Насірову по динаміці є найбільш швидкою. Не можна такі справи слухати раз на місяць по дві години. Ці справи потрібно слухати в суді, який має не 600-700 справ, а який має 5-6 справ і який слухає ці справи по 2-3 тижні підряд. Тоді буде якийсь результат.
Справа Розенблата і Полякова, сподіваюся, буде передана до суду. Хоча САП там порушив якісь справи щодо фальсифікації доказів, тому також незрозуміло. Багато фігурантів цих справ святкували поправку, завдяки якій апеляція на вироки, винесені судами загальної юрисдикції, розглядатиметься не в антикорупційному суді, а у звичайних апеляційних судах. Сподіваюся, ця ситуація буде виправлена найближчим часом, і в закон про Вищий антикорупційний суд будуть внесені відповідні зміни. Але ми тут реально нічого зробити не можемо".
Справа Укрнафти була першою, де програв Коломойський.
"Насправді справа щодо Приватбанку дуже складна, тому що це найбільший банк, аналогів якому в країні немає. Якщо брати це розслідування, то воно стосується банківських операцій кількох десятків підприємств. Ми все це відслідковуємо, направляємо міжнародні доручення, робота йде. Але я впевнений, що якихось кардинальних рішень, як-то підозри, швидко чекати не варто. Підозра по такій справі – це знакова подія для України. Це значить, що вплив олігарха суттєво підірваний.
Зараз я можу провести аналогію, коли НАБУ подавало позов по Укрнафті, ми програли першу інстанцію, а другу виграли. Одразу пішла медійна кампанія проти суддів, які виносили ці рішення. У принципі, це було перше рішення, коли Коломойський програв. Зараз воно слухається в касаційній інстанції, не відомо, що буде далі. Але якщо ми говоримо про справу, то дуже важко прогнозувати".
