В останні тижні з боку Варшави прозвучала низка антиукраїнських заяв. Міністр закордонних справ Вітольд Ващиковський заявив, що Польща може перестати бути "адвокатом" України в Європі. Cенатор Ян Жарин звинуватив Україну у варварській поведінці в питаннях історичної пам'яті. А президент Анджей Дуда додав: "Особи, які висловлюють антипольські погляди", не повинні займати високих постів в українській владі.
- Це легко пояснити істерикою. Але дедалі частіше й українські, і польські експерти говорять про послідовне формування негативного образу України. Аби підготувати ґрунт у польському суспільстві до перезавантаження стосунків із Росією, - каже в інтерв'ю "Країні" Володимир В'ятрович, історик, директор Інституту національної пам'яті.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Депутати зробили 25 грудня в Україні вихідним днем
- Зближення з Москвою в'яжеться ще з однією тенденцією у Польщі. Лідер правлячої партії "Право і справедливість" Ярослав Качинський скептично ставиться до Євросоюзу. У перспективі може йти мова про вихід із ЄС. Бо для Польщі Качинського немає шансів у рамках Союзу. Там вона лише одна з країн. А Польща Качиньського – це глобальний гравець, держава, яка вирішує долю регіону.
У такому контексті є потреба іншого союзника. Сполучені Штати не готові бути ним, бо зацікавленні у збереженні Євросоюзу. Очевидно, виникає спокуса зав'язати стосунки з Росією. Вона завжди спокушала Польщу глобальними вимірами: давайте ділити світ на двох, давайте вирішувати долю цього регіону. Думаю, йдеться про глобальні плани, а не про істерику.
