Блогер Дмитро Вовнянко розповідає про той вплив, який чинить риторика пересічної більшості українських політиків, які називають себе опозиціонерами, на бійців на передовій.
Так, блогер зауважує, що нещодавно Порошенко заявив, мовляв наші опозиціонери, борючись за владу, виступають несвідомими пособниками російського агресора. Чудове спостереження на четвертий рік війни, якщо це було ясно ще взимку 2014-2015 років на фронті, - іронізує блогер. Так, Вовнянко ділиться власною історією – під час боїв за Дебальцево він, будучи на фронті, подивився передачу про «злочинну владу». Мотивація воювати відразу ж пропала – за кого і за що воювати, якщо у «тих» все так чудово? Зусиллями волі він загнав ці сумніви подалі, але скільки було тих, хто цього не зробив? Скільки бійців зневірились і покинули товаришів, не довіряючи більше ні командирам, ні уряду, ні одне одному?
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: http://politic.kiev.ua/politika/26724poroshenko-provede-peregovori-z-putinim.html
Блогер нагадує історію Визвольних змагань початку ХХ століття: тоді ті, хто у 1918 агітували проти «антинародного режиму», вже за кілька місяців у кав’ярнях Парижу і Праги скаржились, що український народ виявився неготовий здобути незалежність під їх керівництвом. Ці борці, які зараз закликають повалити владу, йти на Київ, штурмувати Банкову, знають дорогу до Праги і Парижу як свої п’ять пальців. А нам з вами тут ще жити. Тож якщо те, що вони роблять, не пособництво ворогу – тоді що? – наголошує блогер.
