У розпорядженні редакції опинилася інформація, згідно з якою екс-нардеп від Партії регіонів Артем Пшонка спілкувався і, ймовірно, зустрічався з рідним братом Міхеїла Саакашвілі Давидом. Які інтереси могли пов'язувати сина колишнього генпрокурора і брата грузинського політика, який підтримав євромайдан? Найімовірніше - "нічого особистого, просто бізнес".
БРАТ ЗА БРАТА НЕ ВІДПОВІДАЄ?
Перед вами - розклад справ Артема Пшонки з його особистого архіву. Між відмітками про наради, обіди і відвідування косметолога можна побачити запис "Прилітає Дато Саакашвілі".
"Дато Саакашвілі", з яким, ймовірно, планував зустрітися Пшонка - це молодший брат Міхеїла Саакашвілі по батьківській лінії, Давид. Він веде куди менш публічний спосіб життя, ніж колишній глава Одеської ОДА. Інформації про Давида Саакашвілі не так вже й багато. Відомо, що він зараз проживає в Києві, проте навіть його брат Міхеїл в 2015 році признавався, що перебуває в невіданні щодо роду діяльності Дато.
"Я дійсно не знаю точно, чим він займається. Коли він був ще в Грузії, для мене принциповим було, щоб він не користувався ресурсами держави. Він, безумовно, не чиновник. Він ніколи не був серйозним бізнесменом. Тому я не думаю, що він тут перетворився на такого серйозного бізнесмена", - ось все, що зміг розповісти Саакашвілі про брата.
Не виключено, що він все ж лукавив: Давид Саакашвілі не просто "перетворився в серйозного бізнесмена". Ось що кілька місяців по тому повідомляв про нього грузинський політик Джонді Багатурія: "Давид зараз є третьою людиною по дистрибуції нафтопродуктів в Україні. Ця людина ходла в калошах, зараз він мільярдер". Про успіхи Давида в бізнесі буде докладніше сказано нижче.
Важко повірити і в сам факт того, що Саакашвілі не був в курсі занять свого брата. Адже останній пов'язаний не тільки з самим екс-губернатором, але і з членом "команди Саакашвілі", колишньою главою Нацполіціі Хатією Деканоїдзе. Остання підтверджувала, що "давно знає Давида", проте не уточнювала, що знайомство було більш ніж тісним - він припадав їй цивільним чоловіком.
Під питанням залишається і твердження Міхеїла про те, що в Грузії його брат не користувався ресурсами держави. Відомо, що Давид Саакашвілі був директором державної Вищої школи юстиції - тобто фактично очолював процес відбору та перепідготовки суддів. Цю посаду він обіймав протягом 12 років - аж до 2012 року. Навіть якщо матеріальні ресурси держави залишалися поза його доступом, людські ресурси в сфері "третьої влади" явно були під його контролем. Невдоволення цим фактом висловила міністр юстиції Тея Цулукіані, яка назвала неприпустимою ситуацію, коли "кузню" суддів очолює брат президента.
Хоча біографія Давида Саакашвілі туманна, очевидно, що після відсторонення від влади його брата-президента вести бізнес в Грузії для нього було вже не так комфортно. Міхеїла Саакашвілі неодноразово звинувачували в тому, що корупцію в Грузії він не поборов, а "реформував" - зробив елітарною і "сімейною". Зокрема, згаданий нами Джонді Багатурія розповідає, що зі своїми соратниками екс-президент монополізував кожну сферу грузинської економіки. Це стосувалося і енергетичної сфери, де, за словами Багатурія, діяла "бензинова мафія". У цій сфері в період президентства Саакашвілі було зайнято лише 5 компаній. Власником однієї з них - Wissol - вважався той самий Давид Саакашвілі (офіційно серед засновників його ім'я не фігурувало). У грузинській пресі повідомлялося, що в 2000-х він від імені компанії скуповував земельні ділянки, на одному з яких побудував будинок площею 12 тис. квадратних метрів.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Нусс: олігархи йдуть у наступ проти президента
ТИМ ЧАСОМ В УКРАЇНІ
В Україні 2000-х - початку 2010-х елітарна корупція також була звичним явищем, в тому числі і на ринку енергоносіїв. Монополія в сфері нафтопродуктів і зрідженого газу асоціювалася з іменем олігарха Сергія Курченко. Його Східно-європейська енергетична компанія скуповувала не тільки ЗМІ, а й профільні для енергетичного холдингу компанії - нагадаємо, що в лютому 2013 року стало відомо про покупку ВЕТЕКом 99,6% акцій Одеського НПЗ, а місяцем пізніше олігарх обзавівся мережею АЗС Sparschwein.
Однак схеми на нафтогазовому ринку Курченко впроваджував задовго до створення ВЕТЕКа - в рамках створеної в 2009 році групи компанія "Газ Україна 2009". За наявними даними, ця структура не тільки монополізувала ринок скрапленого газу та нафтопродуктів, а й займалася контрабандою бензину, використовувала схеми "фіктивного експорту", "обірваного транзиту" і збагачувалася на держзакупівлі.
Незважаючи на те, що "Сім'я" Віктора Януковича розглядається як якась монолітна фінансово-промислова група, очевидно, що всередині неї, як і в будь-який злочинної організації, була своя ієрархія. І у олігарха Курченко в ній був безпосередній покровитель.
Роль такого покровителя виконував депутат Артем Пшонка, син одіозного генпрокурора і приятель Олександра Януковича - старшого сина президента-втікача. Відомо, що влада Пшонки-батька і Пшонки-сина не обмежувалася прокуратурою: завдяки своєму впливу вони розставляли своїх людей і на ключові посади в нафтогазових компаніях, тим самим контролюючи закупівлю і фінансові потоки державних підприємств. Журналістам вдалося з'ясувати, що тільки за 2011-2012 рр. група компаній "Газ Україна 2009" виграла тендерів на загальну суму 2,5 млрд грн.
Коментуючи схему фіктивного реекспорту, яку практикували компанії Курченко, глава МВС Арсен Аваков підкреслив наступне: "Без сприяння вищого керівництва держорганів така схема реалізації була неможлива, і тут ми маємо ситуацію, при якій пан Курченко був маріонетковою фігурою в руках ключових держчиновників, які і були основними в цій злочинній групі". Він зазначив, що такими основними особами були саме Артем Пшонка та Олександр Янукович спільно з екс-главою Міністерства доходів і зборів Олександром Клименко. 17 липня 2015 року Артем Пшонка був оголошений в розшук Службою безпеки України.
ЗАГАЛЬНІ ІНТЕРЕСИ?
Згідно журналу дзвінків, фрагменти якого також є у розпорядженні редакції, 26 листопада 2013 року - тобто через кілька днів після початку Євромайдану - Артем Пшонка розмовляв з Давидом Саакашвілі.
У зв'язку з тим, що обидва вони так чи інакше пов'язані з нафтобізнесі, цікаво ще раз повернутися до того, як цей бізнес був організований в Грузії. Wissol, реальним куратором якої вважають Дато, володіла 20% пального на грузинському ринку. Решта 80% ввозила компанія Socar. Кілька "обраних" компаній займалися дистрибуцією. (Зокрема, мережа Gulf, власником якої був екс-міністр оборони Давид Кезерашвілі.) Socar - державна компанія Азербайджану. 51% її грузинської філії належить до азербайджанської державної нафтокорпораціі. Повідомляється, що решта 49% через офшори були оформлені на дружину Міхеїла Саакашвілі. Таким чином, на ринку нафтопродуктів в Грузії сформувалася повноцінна "сімейна" монополія, що задавала планку цін на бензин.
Проет повернемося в Україну, де після Майдану змінилося керівництво Генеральної прокуратури. У лютому 2015 року заступником генпрокурора був призначений соратник Міхеїла Саакашвілі, Давид Сакварелідзе. Однак дехто вважає, що новопризначені особи якщо і не допомагали Олександру Курченко відкрито, то принаймні заважали розслідуванню його справи.
Зокрема, в лютому 2016 року нардеп від "Народного фронту" Тетяна Чорновол звинуватила Міхеїла Саакашвілі і Давида Сакварелідзе в блокуванні розслідування справи Курченко, яке на той момент перебувало в Латвії і могло бути передано українській стороні.
"Сакварелідзе відсторонив від справ людину, яка є працівником прокуратури, яку я особисто пробивала у відрядження до Латвії. Щоб далі проводити розслідування, вона була вписана в міжнародно-правові доручення", - заявила депутат, підкресливши, що в Латвії справа закриється 10 березня.
"Тому треба було усунути цього слідчого, щоб не встигли привести іншого, щоб той не почав працювати. Чому це відбувається? Тому що у нашого другого "героя-антикорупціонера" Саакашвілі є перший заступник Жмак, який до липня цього року працював директором "Роснефть України". А в справі Курченко в Латвії дуже багато "Роснефті", так як Курченко робив для "Роснєфті" проводки, щоб вона не платила податки в Україні. І тому було зроблено все можливе, щоб зараз Україна не отримала доступ до цієї справи".
Щодо того, про що спілкувалися Артем Пшонка з Давидом Саакашвілі, можна лише робити припущення. Але враховуючи, що обидва вони - представники владних "Сімей" (української і грузинської), тісно пов'язані з нафтобізнесом, можна бути впевненим, що спільну мову ці двоє знайшли.
Джерело: | Теги: Саакашвілі
