Відомий український волонтер Роман Доник емоційно прокоментував оприлюднені декларації українських чиновників.
«Ось я особисто, другий день, як хворий. Точніше, як міцно побитий і тому хворий. Я не мав жодних ілюзій з приводу нашого політичного і чиновницького бомонду. Але, все одно, те, що вилізло, як-то вже зовсім за гранню. Ось особисто я третій рік перебуваю в стані стресу. Не тому, що мало сплю, багато їжджу і намагаюся вирішувати багатозадачні питання, а тому, що третій рік я практично щодня змушений робити те, що ненавиджу, що в силу виховання, можна назвати це комплексами, вважати принизливим. Я прошу. Я практично щодня попрошайнічаю. Здавалося б, можна звикнути за два роки, але немає. Кожен раз, коли я додаю реквізити, я відчуваю дике почуття сорому і незручності», – написав Доник в Facebook.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Порошенко призначив нового очільника КМДА
Він зазначив, що досить багато людей готові допомогти, хто чим може. Багато з цих людей досі ображаються, що далеко постфактум дізнавалися про операції, про залете в лікарню, лікування після контузії, про багатьох речах, в яких вони могли б і раді допомогти. «Так вийшло, що із-за тих же комплексів, виховання я звик справлятися з особистими проблемами сам. Я не люблю просити. Я ненавиджу просити. Більше того, я погано вмію приймати допомогу і дякувати за неї. Мені соромно і ніяково, але я змушений два з гаком роки наступати собі на горло кожен день. Тому, що у мене просто не було іншого виходу з тієї ситуації, в якій опинився я, в країні, яка також опинилася в цій ситуації. І зараз я буду наступати собі на горло і ненавидячи себе, розсилати реквізити і просити, хто що може для армії", - зазначив волонтер.
«За два з гаком роки, мене часто до сліз зворушували люди, що допомагають армії. Це були різні люди і різні обставини. Це і регулярні платежі, автоматично налаштовані відрахування з зарплат і пенсій. І дитячі гроші. І гроші, відкладені старенькими на похорон. І гроші людей з окупованих територій. Навіть з Росії. Гроші людей, які стали біженцями. Про це можна розповідати цілодобово. І ось зараз ці ось декларації. Я не знаю, чому саме зараз мене так це різонуло. Боляче різонуло. Напевно, тому, що я все таки, де то в глибині душі сподівався, що зараз все хоч якось, хоч у чомусь зміниться, думав все жертвують чимось для бійців. Ну, як ті люди про пожертвування яких можна говорити цілодобово», – написав Роман Доник.
«Ось я прокинувся сьогодні і знаю, що за тиждень мені потрібно кров із зубів де знайти гроші, щоб закрити саме кричуще. Це движок для вбитого галоппера в 93, який нарешті-то знайшли в хорошому стані. 1200 умовних одиниць. Це 6 генераторів, два з яких дизельні від 5 КВт. Це повністю підготувати до зими екіпажі «шилок». Хоча ні, це можна перенести на наступний тиждень. Це утеплити спостережні пункти і БУАР. Це термобілизна в Пісочницю і Кримське. Біноклі для піхоти туди ж. Це світильники і обшивку стін для ЗКП 128 бригади. Це фольгований спінений поліетилен для бліндажів на самому передку для 93 і 128. Медикаменти. Конвертор. Перетворювачі напруги для САУшек. Шапки для піхоти 93. Піна монтажна. Так. Багато монтажної піни. Виявляється, це крутіше всього утеплює, ліквідуючи щілини. Папір А4. Тому, що з кожним днем все більше паперів. І навіть, якщо від тебе до бойовиків 300-500 метрів, то на папері все одно треба писати. Інакше не буде нічого. Навіть їжі. А потім, знову, у мене думки повертаються до цих гребанным е-деклараціями, до мільйонів, десятків мільйонів доларів готівкою. У людей, які їх не заробили. Такі гроші можна заробити можна тільки вкрасти», – написав Доник.
Волонтер підкреслює, а як же обов'язкові платежі в Приваті по 20, 30 гривень з пенсій, з дитячих нарахувань, з зарплат. «Я коли-небудь, ну потім, зберуся, навчуся, і прокляну їх усіх. Складу список і прокляну. Я знаю, що я зможу. Я здатний. А зараз мені знову потрібно наступити собі на горло і просити. І це у стократ важче робити, після цього декларування. Вже вибачте за соплі. Накрило», – резюмував Роман Доник.
Джерело: