Операція обміну Надії Савченко готувалася кілька місяців.
Подробиці дня повернення українки розписала у facebook Ірина Геращенко, уповноважена по мирному врегулюванню конфлікту на Донеччині та Луганщині.
"Ця операція готувалася кілька останніх місяців. Ми чекали від РФ відповіді про процедуру передачі Надії. Найбільше ми боялися всіляких коментаторів-всезнайок всіх мастей і фасонів, які чули дзвін, не знали, де він , але бігли на всі ефіри розповідати... І друга сторона брала паузу... Навіть сьогодні, коли інформація про звільнення Надіі передчасно просочилася в російські ЗМІ і її підхопили украінські - ми дуже переживали, щоб операція не зірвалася", - пише вона.
Процес повернення почався ще рано вранці.
"6.30 - літак. Президентський борт вилітає за Надією. Ростов. Ми не маємо права сходити з трапа. Операцією за дорученням президента керує керівник СБУ. Згідно домовленостей, Надія має зайти в літак в ту хвилину, коли російський літак, що в цей час приземлився у Києві, забере на свій борт двох російських вбивць-грушників.
.....Година очікування. Починається рух двох машин без номерів. Там - спецназ, ФСБ і десь там, за темними вікнами Надія... Чекаємо її виходу.
Раптом в нас зі Святом починають обриватися телефони: в російських ЗМІ запущено інформацію про літак, звільнення і тд... Все затримується. Ми нервуємо. Дивимося з відчинених дверей літака в очі тим, хто в машині.
Все! Пішов рух! Вона виходить в оточенні десяти чоловіків в формі. Вона дивиться на небо і жадібно хапає повітря . Вона піднімається на борт і кричить: "Слава Україні!" Ну, і ще дещо, але то нехай залишиться за кадром.... Даруємо їй букет в патріотичних кольорах. "Я не люблю квіти!"- відрізає Надія ( чуєте, дорогі колеги, раджу вам Надії квіти не дарувати). Кладе букет поряд: "Це мамі віддам" - каже. Нарешті ми обнімаємося. Вона - як натягнута струна, ще не вірить в те, що відбувається, розповідає, що 5 годин сиділа в тому автобусі без номерів, очікуючи руху додому, в Україну. Вона, мабуть, інакше уявляла собі ці перші емоційні хвилини.
Тим часом нашому борту поки що не дають виліт. Надя скидає зимові чоботи, психологічно відходить - відмерзає, показує нам свій нехитрий скарб, який везе в Україну: саморобки з паперу, які конструювала - збирала, аби зайняти себе в камері. І подарунок мамі на день народження: тарілочку, яку сама склеїла, і тоді, у березні, не могла віддати сама. І ще - два величезних пакети з листами. Це тільки ті, що отримала цього місяця!
Вона мчить в кабіну пілотів і нарешті посміхається. Щиро, широко і щасливо. Вона вже не Їжачок. Тільки в кабіні вона відчула, що все, що відбувається - це правда.
У нас , якщо чесно, теж післястресся - бо перехвилювалися, бо знаємо, як важко боролися багато людей за звільнення Надії і як усе було хитко і непевно.
Надія говорить ті перші слова, які хоче сказати всім, хто її підтримував. Потім знову різко піднімається з крісла і мчить в кабіну пілотів: "Я мушу побачити перетин кордону!!! О! Україна! Харків! Полетіли в Чугуїв!" - сміється вона.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Розвідка попередила путінську "нацгвардію", що нічого доброго тут не чекає
Дві години дороги ми спілкуємося про головне: звільнення всіх інших. Надія жадібно розпитує про інших заручників: скільки їх ще залишається в РФ і скільки в ОРДЛО, як просуваються переговори по їх звільненню. Розповідаємо про те, що найближчим часом очікуємо позитивних новин про Генадія Афанасьєва і Юрія Солошенка і тому так переживали, щоб сьогодні все відбулося. Надія дуже хоче, щоб її Голос почув весь світ і щоб цей Голос допоміг звільнити нам всіх наших бранців.
Нарешті Україна. Мама і сестра змогли обняти Надію".
Близько 15 години літак з Савченко на борту приземлився в аеропорту "Бориспіль".
Нагадаємо, після майже дворічного ув'язнення у Росії Надія Савченко, яку незаконно засудили у Ростовському суді до 22 років ув'язнення, повернулась в Україну.
