Історія не лише наука, а й політичний інструмент.
Вперше в історії ФРН у бундестазі історик виголосить промову в пам'ять про Другу світову війну. За даними видання Süddeutsche Zeitung, Генріх Серпень Вінклер (Heinrich August Winkler) виступить 8-го травня в ході нетривалого пам'ятного заходу в бундестазі.
Тим самим, з нагоди 70-ї річниці закінчення Другої світової війни слово не візьме ні канцлер, ні федеральний президент. З 1964 року під час пам'ятних заходів виступали або президент, або канцлер. У минулому році німецько-французький історик Альфред Ґроссер (Alfred Grosser) виголосив пам'ятну промову на честь 100-річної річниці початку Першої світової війни. Спостерігачі бачать в такому розвитку відхід від політики історичного циклу шанування пам'яті.
Росія і Пекін проведуть військові паради
Спогади про початок Другої світової війни знаходяться в тіні сьогоднішніх криз, насамперед, війни на Україні і напружених відносин між Китаєм і його сусідами. В цьому році Пекін вперше проведе військовий парад на честь закінчення війни проти Японії. У Москві 9-го травня відбудеться також пам'ятний військовий парад. Через напруженості на Україні більшість західних країн відмовилися взяти участь у параді.
Федеральний канцлер Ангела Меркель 10-го травня покладе вінок до Могили Невідомого солдата в Москві. Брати участь у параді вона не захотіла з-за анексії Криму. За даними Süddeutsche Zeitung, Федеральне відомство канцлера запропонувало покласти вінок 8-го травня, але російське керівництво відхилило цю пропозицію. 8 травня вважається Днем перемоги США і Великобританії. У Росії ж свято відзначається 9-го травня як день капітуляції Німеччини.
Реттген застерігає від зловживання при шануванні пам'яті і забуття історії
Голова комітету у закордонних справах бундестагу Норберт Реттген (Norbert Röttgen) застерігає від зловживання при шануванні пам'яті світових воєн. Як зазначив Реттген, звичайно, необхідно вшановувати пам'ять жертв загиблих. «Це не обговорюється». З іншого боку, не можна допустити того, щоб історія ставала інструментом у ході сьогоднішніх геополітичних подій. «Не можна використовувати історію для того, щоб легітимувати авторитарний стиль управління і значення військової сили».
Реттген попередив, що необхідно розділяти шанування пам'яті і політику. «Ми вшановуємо пам'ять жертв і співпереживаємо, але ми не повинні змішувати це з політикою». Разом з тим Реттген закликав до того, щоб Німеччина не передавала сферу спогадів тільки в область істориків. «Ми повинні переживати спогади, в тому числі як політики», не можна забувати історію.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Якщо Путін хоче посилення санкцій, він має напасти на Маріуполь
Критика Путінської ревізії історії
Слідом за Альфредом Гроссером тренд продовжить професор нової історії Генріх Серпень Вінклер. За словами Вінклера, інструменталізація історії в політичних цілях - жахливе явище. «Особливо жахлива реабілітація договору між Сталіним і Гітлером з боку російського президента Володимира Путіна».
У Договорі про ненапад між Німеччиною і Радянським Союзом обидва диктатора домовилися про розподіл Європи на сфери впливу. Вінклер, який ніколи не приховував своєї критики по відношенню до російської політики на Україні, дорікає Путіна в тому, що він побічно виправдовує анексію тодішньої Східної Польщі та Балтики як «принцип радянської реальної політики» - тим самим і «радянський внесок у розв'язанні Другої світової війни».
Щодо поляризації політичних таборів в Європі в результаті українського кризи Вінклер зазначає: «Ревізіонізм історії з боку Путіна фатальним чином співвідноситься з його цілеспрямованим співпрацею з праворадикальними і неофашистскими партіями в Європі - вкрай деструктивна політика, яка повинна насторожити як Європейський Союз, так і Атлантичний союз».
