Реалізувати оборонний проект найближчим часом Брюсселю не під силу, але керівництву співдружності важливо створити ілюзію дій, щоб не допустити нового розколу в ЄС.
Ідею створення загальноєвропейської армії днями озвучив голова Європейської комісії Жан-Клод Юнкер. При цьому чиновник прямо вказав на головну військову загрозу, від якої і має захищати громадян ЄС таке військо - Росія, пише Дмитро Буковський для "Ділова столиця".
Озвучену ініціативу відразу ж підхопила канцлер Німеччини Ангела Меркель, хоча і чесно охарактеризувала її як "проект майбутнього". Тим не менше, цього виявилося достатньо, щоб тема створення армії Євросоюзу увійшла в топ обговорюваних поряд з дилемами про нові санкції проти РФ і питанням надання Україні летального зброї. У підсумку на другий план відійшли стартували в Прибалтиці і в Чорному морі навчання сил НАТО, хоча Росія планувала використовувати такий привід для нагнітання черговий антивоєнної істерії в Європі.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Путін зник з телеекранів - ЗМІ
Ідея створення єдиної армії ЄС не нова. Вперше така ініціатива з'явилася ще в 50-х роках минулого століття, коли з початком Корейської війни керівництво Італії, Франції, Західної Німеччини і країн Бенілюксу вирішили об'єднати свої збройні сили під загальним командуванням. Але згодом проект зазнав фіаско, оскільки парламент Франції не підтримав законопроект, що обмежує суверенітет держави у військовій сфері.
На початку 2000-х реалізація ідеї формування загальних збройних сил просунулася набагато далі. Тоді, в 2002-2003 роках, країни-лідери ЄС - Німеччина і Франція виступили проти підготовлюваної військової кампанії США в Іраку, що призвело до тимчасового охолодження відносин між союзниками по НАТО. Тоді ж в Євросоюзі були сформовані Сили швидкого реагування, підкоряються єдиним штабу співдружності.
Формально ці підрозділи, загальна чисельність яких не перевищувала 5 тис. осіб, що були присутні в декількох зонах бойових дій, наприклад у Македонії в 2003 році і в Боснії і Герцеговині в 2004-м. Але в тому то й справа, що ніяких бойових завдань ці сили ні разу не виконували. Що вже стало приводом для дипломатичних насмішок з боку США. Так, вчора, відразу ж після озвученої Юнкером і підтриманої Меркель ініціативи по створенню об'єднаної армії ЄС, постійний представник США при ООН Саманта Пауер висловила "жаль, що європейські бойові групи (Сил швидкого реагування) ще не були задіяні у військових операціях". І ці слова можна розцінювати як прямий докір Вашингтона європейським партнерам. Мовляв, навіщо вам повноцінна армія, якщо вже створені вами спільні підрозділи діють лише на папері. В той час, як всю брудну роботу, в тому числі і в організації оборони країн ЄС від можливої військової агресії Росії, доводиться робити американцям під егідою НАТО.
І така реакція на армійські експерименти Євросоюзу з боку США цілком закономірна. По-перше, тому що Вашингтон чудово розуміє, що сама перспектива створення армії ЄС передбачає зміну договору про Північноатлантичному Альянсі, чого домогтися без згоди самих американців буде непросто. По-друге, створення такої армії ЄС на шкоду НАТО не підтримає цілий ряд країн співдружності - як мінімум Польща, Естонія, Литва, Латвія, Швеція, Великобританія, Фінляндія та Норвегія. По-третє, формування повноцінних спільних збройних сил потребує значних витрат. У нинішніх же умовах ще не закінчився економічної кризи, а також втрат ЄС від введення санкцій проти Росії, така ідея навряд чи отримає підтримку європейських платників податків.
Тоді навіщо ж керівництво ЄС так активно підтримує ідею створення єдиної армії співдружності? Головна причина - гра на випередження у протистоянні з Росією. Адже за останній рік Кремль вже неодноразово доводив, що вміє ефективно використовувати суперечності, що існують між країнами ЄС, на свою користь. Найбільш яскраво це проявилося в питаннях енергетичної співпраці, формування списків санкцій проти РФ, надання підтримки Україні і навіть у випадку з наданням фінансової допомоги Греції. І очевидно, що Москва буде шукати нові приводи для того, щоб посварити країни Євросоюзу, а також ЄС і США. Зараз найбільш зручним таким приводом може стати тема співпраці ЄС і США в рамках блоку НАТО. Тим більше, що зараз Брюссель і Вашингтон продовжують дискутувати щодо того, чи варто надавати Україні летальна зброю.
Те, є передумови для розколу є, і його поява на рівні НАТО змогло б істотно спростити підготовку Росії до нового наступу на Україну. Для чого Кремль, як не дивно, міг запустити і популяризувати явно деструктивну на сьогодні для єдиного Заходу ідею створення збройних сил ЄС, як альтернативи НАТО. Власне, більш ефективний варіант розколу альянсу придумати складно. Зігравши ж в цьому питанні на випередження, Брюссель, у відповідності з відомим принципом, очолює процес, щоб купірувати його в зародку. Не чекаючи початку антивоєнної істерії європейських друзів Росії - Греції, Італії, Болгарії, а також дрібних політичних сил в інших країнах ЄС.
