Демократичні ритуали і військовий комунізм. Що очікує Донецьк і Луганськ.
Федір Березін, письменник-фантаст, який запам'ятався своїм неадекватним інтерв'ю, частково присвяченим всесвітній «матриці» - «У нас в Новоросії почнеться, продовжиться в Росії» («Новая газета» № 91 від 18 серпня 2014 року), прибув на гастроль до Москви. У тому старому тексті його атестували «Заступник міністра оборони ДНР». Зараз ще анекдотичніше: «Екс- заступник Стрєлкова» («Стрєлков» - це в нинішній РФ посада така). Плюс - для солідності: «помічник коменданта Донецька».
Федір приїхав до Першопрестольної насамперед для залагоджування літературних справ (нагадаю, що в нього вже вийшло два романи в нещодавно створеній серії фантастичного бойовика «Україна - поле бою»), але попутно дав прес-конференцію в редакції «Московського комсомольця».
Найголовніше - Березін не став розвивати серпневу тезу щодо «...продовжиться в Росії». Вочевидь, розуміє, що в Москві це вельми небезпечно.
Про «важливість виборів у народних республіках» чоловік розповів у таких висловлюваннях: «Тубільці танцюють довкола вогнища, а ми повинні провести вибори. Нам потрібно провести цей ритуал, аби ми були узаконені». Вражає! Відразу навіть і не скажеш, чого тут більше - расистської зневаги до усіляких тубільців, звичайної для «імперців», або зарозумілості стосовно своїх же земляків, співвітчизників. Але в будь-якому разі зрозуміло, як мало означає легітимність виборів для таких людей, які не відрізняють «процедуру» від «ритуалу».
Узагалі в плутаних, суперечливих, «матричних» заявах важливо не проговорене, а обмовки. Наприклад, коли Березін пояснює, як складно домогтися в розрізнених загонах «єдиноначальності, військової ієрархії», він каже, що «всі конфлікти між командирами буде подолано, а зовсім неадекватних керівників, мабуть, знімуть з посади». Іншими словами, просто неадекватних польових командирів залишать (сподіваючись все ж приструнити), а вже «зовсім неадекватних» якимсь чином дезавуюють. Тобто, гм-гм... «мабуть, знімуть з посади».
В умовах швидкої зими, економічної та інфраструктурної дезорганізації «можливо, доведеться жити в умовах, що нагадують військовий комунізм. Аби вижили всі, потрібно буде організовувати централізовану видачу продуктів. Це неминучість така». Отже, «умови, що нагадують військовий комунізм». Тобто - картки, реквізиції, розстріли спекулянтів. Вочевидь, у сьогоднішньому Донецьку ці варіанти прораховуються на повному серйозі.
Ось загрозливий абзац тексту: «Зараз ми запускаємо покинуті господарями підприємства, з яких робітників розпустили, залишивши їх без засобів для існування. Ми беремо таке підприємство під свій контроль, запускаємо. На ньому для нашої республіки випускатиметься продукція, аби робітники отримували зарплату. А якщо повернуться господарі підприємств, то ми їм запропонуємо співпрацю на благо республіки, і в разі згоди нехай володіють ними і надалі. У іншому випадку, напевно, буде націоналізація. Але в кожному такому випадку рішення прийматиметься відповідно до ситуації».
Отже, знову загроза націоналізації. Але кому?
«За рішенням нашого уряду ми робитимемо упор на важку промисловість, це буде засадничою ланкою економіки держави. Йдеться про металургію і металообробку. Між іншим, у ДНР і ЛНР знаходиться 35% потужностей всієї української металургії. І коли наша металургія працюватиме на повну потужність, - а це планується зробити найближчими місяцями, - то ми зможемо отримувати 3 млн тонн сталі щомісяця. Це - наше багатство! Отже, відділившись від України, ми враз розбагатіємо. На нашій території розташовано три щонайпотужніші металургійні підприємства, і ми хай там що почнемо їх роботу до зими, а інакше їх неможливо буде взагалі запустити».
А це вже пряме звернення до олігархів, власників промислових гігантів. «...ми хай там що почнемо їх роботу до зими...». Отже, неминучі кулуарні переговори. І дуже цікаво, що «в кожному такому випадку відповідно до ситуації» скаже Рінат Леонідович. Але водночас повним безумством здається розписування швидких блискучих перспектив «потужностей металургії», водночас, коли на носі запровадження «військового комунізму». Утім, логіка і несуперечність - не для «денеерівських» діячів.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Повний аналіз "виборів" на Донбасі
Фантаст і далі готується воювати з українськими «кіборгами»: «Не можу сказати, скільки ще триватиме зачистка аеропорту, але в будь-якому разі його треба відбивати...». Не під запис щось на кшталт цього каже і про Маріуполь.
Але з іншого боку: «Ми хочемо миру, і в нас, як очевидно, немає ресурсів вести нескінченні війни». Важливе уточнення - вочевидь, Березін з товаришами знає, що в Москві є варіант перетворення Домбабве в перманентне довгострокове вогнище війни, і побоюється цього. Їхне завдання - ще декілька наскоків і облаштування захопленого. Але чи погодиться з цим центр обожнюваного «русского мира»? Питання відкрите, а відповідь на нього - за ситуацією, «як вийде».
А тим часом пан Березін дає цінні конкретні PR-поради російським журналістам: «І коли говорять, що нам Росія допомагає, то треба відповідати, що це не йде в жодне порівняння з тим, що робить міжнародний імперіалізм, на чолі якого Сполучені Штати».
Розглянемо уважніше, що треба відповідати: «Незабаром армія має бути повністю переведена на контракт <...> Це - серйозний крок зі зміцнення обороноздатності республік, але на тлі переозброєння української армії виглядає досить скромно. У розпорядженні Києва опинилися американські танки M1 Abrams і німецькі Leopard, карателів підтримують найманці всіх мастей: сотні чорношкірих бандитів, румунські фахівці, велика кількість поляків». (Дивно, як поєднується у фантаста нарочита зневага до української армії з боязкою розповіддю про її силу та агресивність. Приблизно так само в нинішній Росії говорять про НАТО).
Розвернемо, утім, ось цю «серйозну» заяву: «Мої товариші бачили і доповідали, що в лавах українців саме сотні людей з чорним кольором шкіри <...> Нещодавно взяли в полон людину, в якої в паспорті вказано, що це громадянин Сьєрра-Леоне».
Та ось це добре, пізнавано, по-березінски - черговий глюк у «Матриці»: вочевидь, вона тепер продукує не агента Сміта, а Морфеуса...
Але це ж... безумство, сон розуму, який народжує чудовиськ! На жаль, саме таке безумство, що виплеснулося на книжкові полиці, газетні крамнички і телеекрани, руйнує сьогодні українські міста на сході країни.
Олег Кудрін
